У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991-2014)(Trapped in Hybridity: Zigzags of Ukraine’s Political Regime Transformations (1991-2014)
У пастці гібридності: зиґзаґи трансформацій політичного режиму в Україні (1991-2014)(Trapped in Hybridity: Zigzags of Ukraine’s Political Regime Transformations (1991-2014)
复制标题
У пастці гібридності: зи֑за֑и трансформацій політичного режиму в Україні (1991-2014) 陷入混合：乌克兰政治政权转型的曲折 (1991-20) 14）
DOI：
--
复制
发表时间：
2016
期刊：
影响因子：
--
通讯作者：
Ю. В. Мацієвський
中科院分区：
文献类型：
--
作者：
Ю. В. Мацієвський
Траєкторія змін політичного режиму в Україні вимагає вивчення щонайменше з п’яти причин. По-перше, потребують перегляду усталені пояснення щодо сутності, напряму
і рушійних чинників трансформацій, що тривають в Україні від здобуття незалежності. Зокрема, домінуючі у 1990-х та на поч. 2000-х років «транзитологічні» теорії, чи традиційні інституційні, чи навіть інволюційні, не пояснюють, чому, попри часті зміни людей при владі, політичний режим,
як і базові засади функціонування суспільства, залишаються незмінними або змінюються дуже повільно.
По-друге, альтернативні пояснення (неовеберівські і неоінституційні), які наголошують не на русі до демократії чи авторитаризму, а на репродукції режимів і стратегіях виживання політичних гравців, потребують уточнення
і перевірки. З огляду на це, політичні зміни в Україні тут розглядаються крізь призму «гібридизації». Іншими словами, важливо з’ясувати, чому впродовж майже чверті століття Україна не змогла трансформуватися ані
в демократію, ані в авторитаризм, а застигла у напівреформованому стані.
По-третє, пряма постановка питання про те, скільки разів з часу проголошення незалежності в країні змінювався політичний режим і який тип режиму сформувався в Україні, заслуговує на вивчення і увагу.
По-четверте, траєкторія політичних змін в Україні відрізняється не лише від країн Центральної та Східної Європи, а й від більшості пострадянських держав. У цьому сенсі Україна не подібна не тільки до Росії чи Білорусі, які
скотилися до авторитаризму, а й до Грузії та Молдови, які досягли більших успіхів на шляху реформ.
Насамкінець, якщо демократичний транзит у країнах Балтії і більшості країн Східної Європи закінчився, то ключовим питанням залишається те, чи зможе Україна стати ліберальною демократією, чи, як і раніше, залишатиметься «гібридним режимом», чи, може, повернеться до авторитаризму. У світлі драматичних подій кінця 2013 і 2014 рр. ці питання
викликають не лише академічний інтерес, а й мають безпосередній вплив на політичну практику в Україні.